Поїзд у Варшаву спогади навіяв,
Я на Україні згадую тебе.
Ти співав для мене пісню вечорами:
"komu co do tego, ze my tak kochamy!"
Я люблю, коханий, Київ і Варшаву,
Але Батьківщина в кожного своя.
Як тебе згадаю забринить сльозами
"komu co do tego, ze my tak kochamy"
Поїзд у Варшаву йде крізь моє серце,
Сто доріг між нами, а печаль одна.
І минають роки, роки за роками
"komu co do tego, ze my tak kochamy!"
Поезд в Варшаву воспоминания навеял ,
Я на Украине вспоминаю тебя .
Ты пел для меня песню по вечерам :
" Komu co do tego , ze my tak kochamy ! "
Я люблю , любимый , Киев и Варшаву ,
Но Родина у каждого своя.
Как тебя вспомню зазвенит слезами
" Komu co do tego , ze my tak kochamy "
Поезд в Варшаву идет через мое сердце ,
Сто дорог между нами, а печаль одна.
И проходят годы, годы за годами
" Komu co do tego , ze my tak kochamy ! "
