Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Strashnі words , if the stench Movchan
if stink znenatska prichaїlis ,
if not znaєsh , s chogo їh broach ,
bo Vsi word boule already chiїmis .
Htos them cry muchivs , bolіv ,
іz them Poch i w i completing them .
People i mіlyardi mіlyardi slіv ,
and five їh maєsh vimoviti Vpershe !
All repeated : i beauty , th potvornіst .
Truncated Bulo : Asphalt th sporishі .
Poezіya - Tse zavzhdi nepovtornіst ,
yakiys Immortal dotik to dushі .
