Я посміхнусь тобі крізь сльози – їдь!
Бо профіль вітру вранішнього строгий.
Твій корабель у гавані стоїть,
Готовий до дороги.
А берег знов пустельній і нічий.
А чорна буря розпустила крила.
Але я сонце вишила вночі
На цих вітрилах.
Ти, може, не повернешся назад,
Далекий голос так співає тужно!
Твоя любов – як дзвін старих балад –
Гірка і відчайдушна.
З твоїх стихій немає вороття.
Моря шумлять, і холодно на світі.
Таких, як ти, чекають все життя
Заради миті.
Весняний вітер зустрічей і втеч!
Покинеш дім. Любитимеш чужинку.
Ти з тих, котрі цілують спершу меч,
А потім – жінку...
I usmihnus you through tears - ed!
For wind profile rising strict.
Your ship is in the harbor,
Ready for the road.
A deserted shore again and draw.
A black storm dissolved wings.
But I embroidered the sun at night
These sails.
You can not go back,
Far singing voice so chore!
Your love - like bell old ballads -
Bitter and desperate.
With your elements no return.
Sea noisy, and cold in the world.
Such as you, waiting for life
For the moment.
Spring wind meetings and shoots!
Leave the house. Love the strange woman.
You're one of those who first kiss sword
And then - a woman ...
