Хотіла кричати би як я кохаю
Щоб голос луною лоскотав небо, зорі
Але ти нажаль цього вже не бажаешь
І я божеволію в тихому морі
Хотіла би мрії тобі присвятити
Щоб крила твої мене несли палкую
Хотіла, та цього не маю робити
Одна я на світі співаю-сумую...
Мовчати-кохати так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв"язана пташка
Та зв"язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати-кохати так болісно тебе...
Могла б устилити пелюстками поле
Щоб вітер підняв над тобою їх море
Могла б та в очах моїх крапельки солі
Від того що твоє кохання не моє...
Ти міг називати мене моя мила,
моя найчаривніша зіронька люба
Могли би та зв"язані пташині крила
Не мене цілують твої ніжні губи...
Мовчати-кохати так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв"язана пташка
Та зв"язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати-кохати так болісно тебе...
I would like to yell how I love
To the voice of the moon tickle the sky, dawn
But alas, you don't want that anymore
And I go crazy in the calm sea
I would like to devote my dreams to you
That your wings bear me with a stick
I wanted to, but I don't have to
The one I sing-miss in the world ...
To be silent is to love so hard, so hard
I could fly, and that bird
That bonded bird just looks up at the sky
To remain silent is so painful to you ...
Could plant the petals of the field
So that the wind may lift their sea over you
It could in the eyes of my droplets of salt
From the fact that your love is not mine ...
You could call me my sweetheart,
my most adorable star baby
Could have linked bird wings
I'm not kissed by your delicate lips ...
To be silent is to love so hard, so hard
I could fly, and that bird
That bonded bird just looks up at the sky
To remain silent is so painful to you ...
