Сніг розтане. Вода буде текти по рукам.
Поки ручка в руках, буде земля під ногами.
Як в небі білі лебеді, душа летить
З думками тих, чий голос не зник.
Сніг розтане. Вода буде текти по рукам.
Поки ручка в руках, буде земля під ногами.
Як в небі білі лебеді, душа летить
З думками тих, чий голос не зник.
До мене знову муза в гості прийшла,
Хоча на неї не чекав.
Нею вже все написано, я ще й не починав.
Криві слова кривим почерком начертав.
На білому фоні перейдена біла черта.
Вибрав не ту, чи вона та.
Адже її очі там - в рядках, що я писав.
Її вже відпустив, чи ще не відпускав.
Назви нас ніким. Залиш мене німим.
Розжени закривший очі дим.
Рима в небо злетіла мов птах.
Сніг розтане. Вода буде текти по рукам.
І ти не помилився брат. Я банчу найками.
Взуттям і чаєм, одежою і парками.
Заварений у цьому ділі не перший рік уже,
Але ж то жити треба, щоб повним був фужер.
Люблю романтику,спостерігаючи ажіотаж.
Але пильно вартуй, кому свою душу віддаш.
Вже вихід скоро. В майбутнє йду. Накину камуфляж.
Це мій кураж, моя парафія. Ти не знайдеш у цілім світі такого ж як і я.
Я знаю що робити. Сам собі на умі.
Бувало нічим крити та я спіймав синицю у своєму вікні.
Маю маленьку мрію і слабкість до яскравого взуття.
Люблю ще маму й татка. Вона така єдина в цілім світі - моя сім'я.
Снег растает. Вода будет течь по рукам.
Пока ручка в руках, будет земля под ногами.
Как в небе белые лебеди, душа летит
С мыслями тех, чей голос не исчез.
Снег растает. Вода будет течь по рукам.
Пока ручка в руках, будет земля под ногами.
Как в небе белые лебеди, душа летит
С мыслями тех, чей голос не исчез.
Ко мне опять муза в гости пришла,
Хотя на нее не ожидал.
Ею уже все написано, я еще и не начинал.
Кривые слова кривым почерком начертал.
На белом фоне перейдена белая черта.
Выбрал не ту, или она и.
Ведь ее глаза там - в строках, я писал.
Ее уже отпустил, или еще не отпускал.
Названия нас никем. Оставь меня немым.
Разгони закрыв глаза дым.
Рифма в небо взлетела как птица.
Снег растает. Вода будет течь по рукам.
И ты не ошибся брат. Я Банчу Найк.
Обувью и чаем, одеждой и парками.
Заваренный в этом деле не первый год уже,
Но это жить надо, чтобы полным был фужер.
Люблю романтику, наблюдая ажиотаж.
Но пристально сторожи, кому душу отдашь.
Уже выход скоро. В будущее иду. Накину камуфляж.
Это мой кураж, моя парафия. Ты не найдешь в целом мире такого же как и я.
Я знаю что делать. Сам себе на уме.
Бывало нечем крыть и я поймал синицу в своем окне.
Имею маленькую мечту и слабость к яркому обувь.
Люблю еще маму и папу. Она такая единственная в целом мире - моя семья.
