Текст песни Львівські батяри - Панна Францішка

На Клепарові за рогатками,
Там собі жила в своєї мами
Файна, як янгол, груба, як кишка,
А всі ї звали – панна Францішка.
А татусь панни, він різав свині,
Ліпшого майстра нема донині,
А свині тєжко переживали,
На ціле місто дурні кричали.
Францішки мамця в ринку стояла,
Що забив татусь – тим торгувала,
Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки,
Купуйте, люди, в мамці Францішки.
А недалеко від їх господи
Жив си фризієр, бравий молодик,
Він купував там щорання кишку,
Бо кохав тяжко панну Францішку.
Підслухав татусь ту таємницю:
"Не для фриз’єра донька різницька,
І хай щодня він купує кишку,
Та не дістане панну Францішку!"
Як то коханці бідні дізнались,
То з того страшно розхвилювались,
І хоч життя їх було ві цвіті,
Постановили його скінчити.
Бідний фризієр заливсь сльозою,
Купив си кишку із трутизною (отрутою),
А було тої два метри кишки,
І з’їли разом з паннов Францішков.
Як тілько з’їли, зараз почули,
Жи тов ся кишков на амінь струли,
Я не забуду тебе тепер
Такий кінець був панни Францішки.

On Kleparov for slingshots,
She lived there with her mother
Fine as an angel, rough as a gut,
And everyone called her - Miss Francis.
And the maiden's father, he slaughtered pigs,
There is no better master to this day,
And the pigs had a hard time,
Fools shouted at the whole city.
Francis' mother stood in the market,
What my dad scored, I traded,
Salceson, cracklings, shponderki, intestines,
Buy, people, in the mother of Francis.
And not far from their master
There lived a hairdresser, a good young man,
He bought a gut there every day,
Because he loved Miss Francis hard.
Dad overheard that secret:
"Not for a hairdresser, a daughter is different,
And let him buy a gut every day,
But she won't get Miss Francis! "
As the poor lovers learned,
Then they were terribly agitated,
And though their lives were in full bloom,
They decided to finish it.
The poor hairdresser burst into tears,
You bought a gut with a poison (poison),
And there were those two meters of gut,
And they ate with the Franciscans.
As soon as they ate, they heard now,
Live intestines on amen struli,
I will not forget you now
That was the end of Miss Francis.