Текст песни Люда Карніц - Ми ще повернемось

Сонце у небі лагідно сяє, дзвоник дзвенить,
Сміхом дитячим сповнився цілий світ.
Нас вчителі назавжди проводжають, час летить,
Раптом усі ми дорослими стали вмить.

Приспів:
Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль,
Дзвоник останній, кульки злітають ввись.
Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай,
Ми ще повернемось, ти не журись.

Мов наречені наші дівчата, квіти весни,
Юність травнева в щирих очах бринить.
Наші батьки зажурилися раптом, мов у сні,
Раптом усі ми дорослими стали вмить.

Приспів (2р.):
Школа сумує, школа чекає, дивиться пильно в даль,
Дзвоник останній, кульки злітають ввись.
Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай,
Ми ще повернемось, ти не журись.

Сльози непрохані враз набігають, школо моя, прощавай,
Ми ще повернемось, ти не журись.

Солнце в небе ласково сияет, звонок звенит,
Смехом детским исполнился целый мир.
Нас учителя навсегда провожают, время летит,
Вдруг все мы взрослыми стали моментально.

припев:
Школа грустит, школа ждет, смотрит пристально в даль,
Звонок последний, шарики взлетают ввысь.
Слезы незваные сразу набегают, школа моя, прощай,
Мы еще вернемся, ты не горюй.

Как невесты наши девушки, цветы весны,
Юность майская в искренних глазах звучит.
Наши родители приуныли вдруг, как во сне,
Вдруг все мы взрослыми стали моментально.

Припев (2р.):
Школа грустит, школа ждет, смотрит пристально в даль,
Звонок последний, шарики взлетают ввысь.
Слезы незваные сразу набегают, школа моя, прощай,
Мы еще вернемся, ты не горюй.

Слезы незваные сразу набегают, школа моя, прощай,
Мы еще вернемся, ты не горюй.