Епох борвії зазіхали люто –
Та жоден з них краси її не вкрав,
Її краси, що впіймано і скуто:
Рожевий камінь, Наумбурґ, маркґраф...
Приспів:
Ти тужиш, Уто, о, ти тужиш, Уто,
Готична туга – тайна гостроти, –
Чи то за тим, що стільки перебуто,
Чи то за тим, що стільки ще іти?..
Вкарбовано у брилу гострокутну
Субтельний жест, суворий рішенець,
Німий протест і гордість неспокутну:
Вінець важкий, та це – її вінець.
Приспів
Борвия эпохи вторгались яростно -
И никто из них из красоты не украл ее,
Ее красота, которая поймана и жестко:
Розовый камень, Наумбург, Маркграф ...
Припев:
Тебе грустно, уто, О, ты грустно, уто,
Готическая тоска - это секрет резкости, -
Будь то, что так много,
Это так много, чтобы пойти? ..
Упакованный в блок острого острой
Подтабильный жест, строгое решение,
Молочный протест и гордость беспокойства:
Корона тяжелая, но это его корона.
хор
