Текст песни Мар'яна Садовська - Да забіліли сніги... Бурлацька

Да забіліли сніги
При битій дорозі,
Ой, да при крутій горі.
Да заболіло тіло
Бурлацькеє біле,
Ой, да в чужій стороні.
Да й ніхто не заплаче
по білому тілу,
Ой, по бурлацькому.
Да ні отець, ні ненька,
ні брат, ні сестриця,
Ой, ні жона його.
Ой, да тільки заплаче,
гірко заридає,
Ой, товариш його.
Да, брате ж, мій брате,
вірний товаришу,
Ой, скоро я ж умру,
Да зроби ж мені брате,
вірний товаришу,
Ой, з клен-древа труну.
Поховай мене, брате,
вірний товаришу,
Ой, у вишневім саду.
Да в вишневім садочку,
на білім пісочку,
Ой, під калиною.
Да вранці соловейко
Сяде на калині,
Ой, росу обіб'є,
Да увечері пізно прилетить зозуля,
Ой, пісню закує.

Д.М. Снег снег
На биенной дороге,
О, ДА с крутой горой.
Да захвата тела
Burlatskie White,
О, да на чужой стороне.
Да и никто не заплатит
на белом теле,
О, на Берлацкого.
Да нет отца ни нанюк,
Нет брата, ни сестра,
О, ни Джона это.
О, да, только заплатит,
горько взрывы,
Ох, его друг.
Д.А., Брат же, мой брат,
Верный друг,
О, я скоро я умру,
Да я брат я,
Верный друг,
О, с кленом гроба.
Похоронить меня, брат,
Верный друг,
Ох, в вишневом саду.
Д.А. в вишневом саду,
на белом песке,
О, под Калина.
Да утром Соловько
Будет сидеть на Калине,
Ой, РОСО правил,
Да вечером поздно поймает кукушку,
О, песня указывает.