під ногамі жовте листя
прискорюючи шаг
шукаю серед нього
гіркий кохання смак
та серцю не накажеш
я памятаю те
як ти пішов крізь мене
та не помітив мене
я між будівель міста
блукаю ніби вік
у осінь не сховала
душі своеї крик
осінній ніжній холод
нагадував мені
про те що дуже мало
жила мов у ві сні
і в темряві в ночі
вже не зімкнути очей
не зрозуміти себе
не порахувати ночей
де ми с тобою вдвох
та день на землю прийде
ти з іншою ідеш
та не помічаеш мене
як шкода.тиии
не помічаеш мене
як шкода.тиии
не помічаеш мене
минали дні і згодом
прийшла та сама мить
та нам було так складно
усе що є змінить
ми серед листя
зустрілися без слів
я обіймала
а ти тремтів
pid nogamі Zhovta leaves
priskoryuyuchi step
Suka sered Demba
gіrky kohannja relish
insertions that do not punish
I pamyatayu those
yak ti mene pіshov krіz
she did not pomіtiv mene
I mіzh of buildings mista
blukayu nіbi vіk
Osin have not skhovala
dushі svoeї cry
osіnnіy nіzhnіy cold
nagaduvav Meni
about those little scho duzhe
Bi atoms have lived snі
i in temryavі in nochi
vzhe not zіmknuti eyes
zrozumіti not afford
not porahuvati nights
de mi thee vdvoh
that day on the ground Come
ti s іnshoyu іdesh
she did not pomіchaesh mene
yak shkoda.tiii
not pomіchaesh mene
yak shkoda.tiii
not pomіchaesh mene
Mina dnі i Zgoda
priyshla she herself myt
that we Bulo so smoothly
truncated scho є zmіnit
E sered leaves
zustrіlisya without slіv
I obіymala
and five tremtіv
