У лиху годину за свою країну
Хлопець в партизани вийшов воювать.
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать.
Сходить в небі сонце, світить крізь віконце,
Вилітає рання пташечка співать.
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать.
Птахи відлітають, листя опадає,
Вже дощі частенько стали накрапать.
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать.
Сніг вкрива дороги. Замерзають ноги.
За вікном бурульки. Сумно зимувать.
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать.
Як весною квіти, підростають діти
І питають: «Мамо, тата де шукать?»
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать.
Може десь у бою полягли герої
І над ним ворони почали кружлять
Я його чекала, я його кохала.
Милого виходжу знову виглядать
В беде за свою страну
Парень в партизаны вышел воевать.
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел.
Сходить в небе солнце, светит сквозь окошко,
Вылетает ранняя птичка петь.
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел.
Птицы улетают, листья опадают,
Уже дожди частенько стали накрапах.
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел.
Снег покрыл дороги. Замерзают ноги.
За окном сосульки. Печально зимувать.
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел.
Как весной цветы, подрастают дети
И спрашивают: «Мама, папы где искать?»
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел.
Может где-то в бою погибли герои
И над ним вороны начали кружат
Я его ждала, я его любила.
Милого выхожу снова выглядел
