Етюд про Париж
Місто божевільних поетів та вчорашніх художників
Столиця дипломатії та модних прикидів
Ти пахнеш мертвою рибою та парфумами
І одноногі проститутки неначе підтверджують твою казковість
Золотавим прозрінням блищить Ейфелева Вежа
І гарячі круасани мріють про спокійне дитинство
Наодинці з кавою та Наполеоном
Музеї, бульвари, арки, сміються з туристів
І хронічно пробачають їм
їхню ж мудакуватість і спроби сфотографувати
Все, що ті бачать
Неначе, це останній день, коли все халявно можна клацнути...
Сена могутніми капілярами
вмиває з похмілля великих акторів
малого театру і дарує їм сифіліс...
Так...у кредит..
Іноді і безкоштовно...
Можна любити Париж,
Можна його ненавидіти,
Але бути до нього байдужим,
Це все-одно, що стригти лисого клієнта,
коли ти сам сліпий......
Etude about Paris
A city of crazy poets and yesterday's artists
The capital of diplomacy and fashion
You smell like dead fish and perfume
And one-legged prostitutes seem to confirm your fabulousness
The Eiffel Tower shines with golden insight
And hot croissants dream of a quiet childhood
Alone with coffee and Napoleon
Museums, boulevards, arches, laugh at tourists
And chronically forgive them
their stupidity and attempts to photograph
Everything they see
As if this is the last day when everything can be clicked for free ...
Hay powerful capillaries
washes away from the hangover of great actors
small theater and gives them syphilis ...
Yes ... on credit ..
Sometimes for free ...
You can love Paris,
You can hate him,
But to be indifferent to him,
It's like cutting a bald client,
when you yourself are blind ......
