Ми викликаємо червонеє сонце,
Нам дуже потрібне червонеє сонце.
Повітряна куля від ранку до ранку
Умовно чекає, як жінка на ляльку.
Нехай червоніє небесне світило,
Хоч трохи поїсти та братись за діло.
Межа та лиш крок від ззаграт до свободи,
Там хлопці чекають, забувши турботи.
Бажання здійснилось,- нагода тікати.
Підхоплені вітром - додому, до хати.
У рідному степу танок попід небом,
Чекайте ж, падлюки, у гості до себе.
Вітаємо, країно,- сини повернулись,
Вертаючи з мандрів кайданів позбулись.
Ніде не потрібні чужинці-сторонці,
Крім рідної неньки та братчиків-хлопців.
We call chervoneye sun
We really need chervoneye sun.
Balloon from morning to morning
Conventionally, waiting for the woman to the doll.
Let the red orb,
Though a bit to eat and take up work.
Limit and only step to freedom from zzahrat,
There's guys waiting, forgetting worries.
The desire came true - the opportunity to escape.
Picked up by the wind - home to the house.
In his native steppe dance under the sky,
Expect the same scoundrel, to visit him.
Congratulations country - the children returned,
Returning from the chains of wandering lost.
Nowhere do not need strangers, aside,
In the native mother and brothers, boys.
