Чуєш… Ти чекай мене! Присвята родинам українських військових
Чуєш…
Ти чекай мене,
Над усе чекай,
Коли смуток огорне,
Жовтий дощ стіка…
І в спекотну каламуть,
В заметіль, у сніг
Коли інших вже не ждуть
Вже й забувши їх…
І коли листів нема
Із далечини
Інші вже не ждуть дарма,
Стомлені вони…
Повернуся, тільки жди
І не зич добра.
Тим, хто каже «Далі йди»,
Вже забуть пора…
Хай повірять мати й син,
Що нема мене.
Друзі втішаться отим
«Було й промине»…
Сядуть в коло при вогні
І ковтнуть вина
На помин душі. Та ні,
Ти чекай одна.
Ти чеканням повернеш
Із смертельних лав.
«Поталанило. Еге ж!» -
Скаже, хто не ждав.
Не дано збагнути їм
В літо вогняне,
Як чеканням ти своїм
Вберегла мене.
Як вцілів я, вижив як
Знаємо без слів.
Просто ти чекала так,
Як ніхто не вмів.
You hear… You wait for me! Dedication to the families of the Ukrainian military
Do you hear…
You wait for me
Above all, wait,
When sorrow overwhelms,
Yellow rain drain…
And in the hot mud,
In a blizzard, in the snow
When others are no longer waiting
Already forgetting them…
And when there are no letters
From a distance
Others are no longer waiting in vain,
They are tired…
I'll be back, just wait
And it doesn't sound good.
To those who say, "Go on,"
It's time to forget…
Let the mother and the son believe,
That doesn't have me.
Friends will be comforted by this
"It was and will pass"
Sit in a circle by the fire
And swallow wine
In memory of the soul. Oh no,
You wait for one.
You will return with anticipation
From the deadly ranks.
"It simply came to our notice then. Yes! ” -
He will say who did not wait.
They are not allowed to understand
In the fiery summer,
As you are waiting for
She saved me.
How I survived, how I survived
We know without words.
You just waited like that,
As no one could.
