На вікні свіча миготіла,
Кривді з-за плеча тріпотіла,
До правди летіла.
Там де рідний край,
Де Україну голоду нагай
Шмагав до згину
Не день, не годину...
Вогником свіча повівала.
Мати дитинча сповивала,
Пісні гомоніла
Про гірку біду, недолю голу,
Про чужу орду криваво-чорну,
Бодай скам’яніла.
На вікні свіча догасала.
Мати дитинча колисала
Не в колисці, ні,
Не в колисці, але у труні.
Мертві по ровах, їх мільйони.
По німих церквах стогнуть дзвони.
Хто ж то Україні, Боже,
Нині допоможе?!
На вікні свічі не задути.
Скарги і плачі досі чути –
Усе люди тямлять.
Досі жаль до сліз,
Тих що не в пору
Їх потяг укіс голодомору,
То ж вічна їм пам’ять.
На вікні свіча миготіла...
On vіknі svіcha migotіla ,
Krivdі s over shoulder trіpotіla ,
The truth letіla .
There de rіdny edge
De Ukraїnu hunger Nagai
Shmagav to zginu
Not a day , not the hour of ...
Vognikom svіcha povіvala .
Mother ditincha spovivala ,
pisni gomonіla
About gіrku bіdu , Nedolya goal,
About chuzhu horde krivavo - nintendo ,
Boda skam'yanіla .
On vіknі svіcha dogasala .
Mother ditincha kolisala
Not kolistsі , Ni ,
Not kolistsі , ale at trunі .
Mertvі on Rowy , їh mіlyoni .
By nіmih churches stognut Dzvony .
Hto Ukraїnі then , O God,
Ninі dopomozhe ?!
On vіknі svіchі not blow out .
Skarga i plachі dosі Chuti -
Truncated people tyamlyat .
Dosі wish to slіz ,
Quiet scho not at the time
Їh potyag passes ukіs famine ,
Well then vіchna їm pam'yat .
On vіknі svіcha migotіla ...
