На вікні свіча миготіла,
Кривді з-за плеча тріпотіла,
До правди летіла.
Там де рідний край,
Де Україну голоду нагай
Шмагав до згину
Не день, не годину...
Вогником свіча повівала.
Мати дитинча сповивала,
Пісні гомоніла
Про гірку біду, недолю голу,
Про чужу орду криваво-чорну,
Бодай скам’яніла.
На вікні свіча догасала.
Мати дитинча колисала
Не в колисці, ні,
Не в колисці, але у труні.
Мертві по ровах, їх мільйони.
По німих церквах стогнуть дзвони.
Хто ж то Україні, Боже,
Нині допоможе?!
На вікні свічі не задути.
Скарги і плачі досі чути -
Усе люди тямлять.
Досі жаль до сліз,
Тих що не в пору
Їх потяг укіс голодомору,
То ж вічна їм пам’ять.
На вікні свіча миготіла...
In the window flashing candle,
Iniquity of the shoulder trembled,
By flying the truth.
Where native land,
De Naga Ukraine famine
Lashed to bend
Not a day, not an hour ...
Povivala candle lights.
Mother baby swaddled,
They said therefore Songs
On the bitter affliction, affliction goal,
About alien horde of blood-black,
Let petrified.
Dohasala candle on the window.
Mother baby kolysala
Not in the cradle, no,
Not in a cradle but in a coffin.
Dead in ditches, their millions.
By dumb bells churches moan.
Ukraine Who is God,
Now help ?!
In the window does not blow out a candle.
Complaints and lamentations still hear -
All people sense.
Unfortunately still to tears,
Those that are not in season
They train derailed famine
So their eternal memory.
In the window flashing candle ...
