Сімнадцять моїх літ, як скоро ви пройшли,
Так скоро, що не знаю, де ділися.
Пройдіть же ви, роки, зелені смереки,
Де горе і любов мої злилися.
Я вірила тобі і знала, що прийдеш,
Не знала, що ти мене ти покидаєш.
Ти знов сюди сюди прийшов і знов мене знайшов.
Навіщо мою душу розриваєш?
Ти сам сюди прийшов і знов мене знайшов,
Коли тебе я зовсім позабула.
Коли моя фата, сріблясто-золота,
поблизу твого дому промайнула.
Навіщо ти любов ногою розтоптав?
З любов'ю можна в небо полетіти
Любов дана тому, хто вірно служить їй,
Хто вміє нею чесно володіти.
Сімнадцять моїх літ, як скоро ви пройшли,
Так скоро, що не знаю, де ділися.
Пройдіть же ви, роки, зелені смереки,
Де горе і любов мої злилися.
Семнадцать моих лет, как скоро вы прошли,
Так скоро, не знаю, где делись.
Пройдите же вы, годы, зеленые ели,
Где горе и любовь мои слились.
Я верила тебе и знала, что придешь,
Не знала, что ты меня ты покидаешь.
Ты опять сюда пришел сюда и снова меня нашел.
Зачем мою душу разрываешь?
Ты сам сюда пришел и снова меня нашел,
Когда тебя я совсем позабула.
Когда моя фата, серебристо-золотая,
вблизи твоего промелькнула.
Зачем ты любовь ногой растоптал?
С любовью можно в небо улететь
Любовь дана тому, кто верно служит ей,
Кто умеет ею честно обладать.
Семнадцать моих лет, как скоро вы прошли,
Так скоро, не знаю, где делись.
Пройдите же вы, годы, зеленые ели,
Где горе и любовь мои слились.
