Мадлен, я випиваю за вечір дві пляшки віскі,
Але тимчасове полегшення - це не найкращі ліки
Віскі - ніщо в порівнянні із вашим диском,
Прошу, мадлен, заспівайте для мене трішки.
Ще вчора я був поважним відомим поетом,
Поеми читав герцогиням у древніх замках,
Я знав, що потрібно дівчатам, спудейкам натхненним,
На мене вже тричі потай учиняли замах.
Сьогодні я мрію лише про ваше темне волосся,
А вчора слово моє могло підкорити площу!
Якби ви знали, Мадлен, на що воно спромоглося,
коли ми рушали на штурм Королівської рощі.
Тріскає дзеркало навіть найкращих вікон
Виходить із ладу японська стара магнітола,
Натомість моє почування так само незмінне,
Як треті герої, шекспір або кока-кола.
Мадлен, ви спричиняєте надто багато болю!
Поетове серце залізне, але від вогню іскриться.
Кохаю тебе, твого пса і твою парасолю,
Але ти мовчиш, і я розчиняю тебе у лицях.
Madeleine, I drink two bottles of whiskey in the evening,
But temporary relief is not the best medicine
Whiskey is nothing compared to your disk,
Please, Madeleine, sing a little for me.
Just yesterday I was a respected famous poet,
Poems read to the Duchess in ancient castles,
I knew what girls, inspired spuds, needed,
I have already been secretly assassinated three times.
Today I only dream of your dark hair,
And yesterday my word could conquer the square!
If you only knew, Madeleine, what it did,
when we stormed the Royal Grove.
The mirror of even the best windows cracks
The Japanese old radio fails,
Instead, my feeling is just as constant,
As third heroes, Shakespeare or Coca-Cola.
Madeleine, you're causing too much pain!
The poet's heart is iron, but it sparkles with fire.
I love you, your dog and your umbrella,
But you are silent, and I dissolve you in your faces.
