Ти не питай мене, чому наш час такий,
Коли навколо нас темна лиш вода.
I не питай мене, чому цей свiт такий,
Hапевно вiдповiдь тобi на це не дам.
I не питай мене, чому мої пiснi
Тобi нагадують те, чого нема.
Але ж вiзьми собi з полицi молодiсть
Зiтри пилюку там, сядь i заспiвай.
Hавколо нас живуть герої тих казок,
Якi в дитинствi ти усi перечитав.
У них i запитай, чому наш час такий
I чи було усе п'ять столiтть назад.
I скажуть нам вони, що загубилася
У багатьох вiках вiдповiдь проста.
I бути нам тодi не судилося,
Бо у нас життя - лиш одне життя.
Ti do not feed Me , chomu our hour Taqiy ,
Koli Navkolo us murky water leash .
I do not feed Me , chomu Tsey Svit Taqiy ,
Hapevno vidpovid tobi on tse not give .
I do not feed Me , chomu moї pisni
Tobi nagaduyut those chogo dumb .
Ale w vizmi sobi s politsi molodist
Zitri pilyuku there , sit down i zaspivay .
Havkolo us live geroї quiet kazok ,
Yaki in ditinstvi ti usi rereading .
They i energized chomu our hour Taqiy
I chi Bulo truncated p'yat stolitt ago.
I would say we stink scho ruin
Do bagatoh vikah vidpovid simple.
I Buti us todi not sudilosya ,
Bo we Zhittya - leash odne Zhittya .
