Я бачу навколо камiння i квiти,
Мiста i вокзали, i сонце i снiг.
Я буду чекати, я буду хотiти
Їх бачити знову i знову до них.
Я iду додому, до тебе додому,
Де очi знайомi і завжди нові.
Я iду додому, до тебе додому,
Якi ж вони довгi тi ночi і днi!
А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков.
Але, відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов.
Я iду додому, до тебе додому,
Де очi знайомi і завжди нові.
Я iду додому, до тебе додому,
Якi ж вони довгi тi ночi і днi!
I see stones and flowers around,
Cities and railway stations, and sun and snow.
I will wait, I will want
See them again and again to them.
I'm going home, to your home,
Where the eyes are familiar and always new.
I'm going home, to your home,
How long are those nights and days!
And, you know, it happens when I can't
Climb further in captivity.
But I feel an invisible force
It lifts me up again and again.
I'm going home, to your home,
Where the eyes are familiar and always new.
I'm going home, to your home,
How long are those nights and days!
