На вікні свіча миготіла,
Кривді з-за плеча тріпотіла,
До правди летіла.
Там де рідний край,
Де Україну голоду нагай
Шмагав до згину
Не день, не годину...
Вогником свіча повівала.
Мати дитинча сповивала,
Пісні гомоніла
Про гірку біду, недолю голу,
Про чужу орду криваво-чорну,
Бодай скам’яніла.
На вікні свіча догасала.
Мати дитинча колисала
Не в колисці, ні,
Не в колисці, але у труні.
Мертві по ровах, їх мільйони.
По німих церквах стогнуть дзвони.
Хто ж то Україні, Боже,
Нині допоможе?!
На вікні свічі не задути.
Скарги і плачі досі чути -
Усе люди тямлять.
Досі жаль до сліз,
Тих що не в пору
Їх потяг укіс голодомору,
То ж вічна їм пам’ять.
На вікні свіча миготіла...
In the window flashing candle,
Iniquity of the shoulders trembled,
By flying the truth.
Where native land,
De Naga Ukraine famine
Lashed to bend
Not a day, not an hour ...
Candle lights povivala.
Mother baby swaddled,
They said therefore Lyrics
On the bitter affliction, affliction goal,
About alien horde of blood-black,
Let petrified.
In view dohasala candle.
Mother baby kolysala
Not in the cradle, no,
Not in a cradle but in a coffin.
The dead in ditches, their millions.
By dumb bells churches moan.
Ukraine Who is God,
Now help ?!
In the window candles do not blow out.
The complaints and lamentations still hear -
All people sense.
So far, unfortunately to tears,
Those that are not in season
They train derailed famine
So their memory forever.
In the window flashing candle ...
