Знову вітер розплітає волосся,
Знову тану в обіймах твоїх.
Не спитаєш як без тебе жилося
На самотній, самотній землі.
Я не знала про те, що буває любов
На сьогодні, на завтра, на вік...
То не сльози в очах, то мій радісний сміх,
То надія на щастя для всіх.
І нехай, і нехай промине багато літ,
З часом зміниться довкола білий світ.
І не буде в нім образ і самоти,
Якщо будеш поруч, завжди будеш ти...
Що недень, що не день, то тисячі думок...
То не зліт, то не зліт – то твій найперший крок...
Стільки ще у нас не пройдених доріг,
Аби ти лише любов свою зберіг.
Знову вітер розплітає волосся,
Знову тану в обіймах твоїх.
Не спитаю як без мене жилося
На самотній, самотній землі.
Я не знала про те, що буває любов
На сьогодні, на завтра, на вік...
То не сльози в очах, то мій радісний сміх,
То надія на щастя для всіх.
Again the wind rozplitaye hair
Again tanu in your arms.
Do not ask how you lived without
On lonely, lonely land.
I did not know that it is love
Today, tomorrow, at the age ...
It is not tears in his eyes, my joyous laughter,
So hope for happiness for all.
Let and let pass away many years,
Eventually change around white light.
And it will not be in the image and solitude,
If you're going there, you will always be ...
What neden, not day, thousands of thoughts ...
It does not take off, do not take off - that is your very first step ...
So many more we have not traveled roads,
To you only kept his love.
Again the wind rozplitaye hair
Again tanu in your arms.
Do not ask how I lived without
On lonely, lonely land.
I did not know that it is love
Today, tomorrow, at the age ...
It is not tears in his eyes, my joyous laughter,
So hope for happiness for all.
