Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Літа мої молодії
Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру линяють.
Серце в'яне, нудить світом,
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люде — як чужії,
Ні з ким говорити.
Нема кому розпитати,
Чого плачуть очі;
Нема кому розказати,
Чого серце хоче.
Чого серце, як голубка,
День і ніч воркує;
Ніхто його не питає,
Не знає, не чує.
Чужі люди не спитають —
Та й нащо питати?
Нехай плаче сиротина,
Нехай літа тратить!
Плач же, серце, плачте, очі,
Поки не заснули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули.
Щоб понесли буйнесенькі
За синєє море
Чорнявому зрадливому
На лютеє горе!
Nascho Meni Chorni eyebrows
Nascho karі Ochi ,
Nascho lіta molodії ,
Veseli dіvochі ?
Lіta moї molodії
Marnie propadayut ,
Ochi cry Chorni eyebrows
One vіtru linyayut .
Sertce v'yane , compel svіtom ,
Yak bird without Volya .
Well Nascho Meni my beauty ,
Koli dolі dumb ?
Meni hard orphan
On sіm svіtі zhiti ;
Svoї Luda - yak chuzhії ,
Ni s kim govorito .
Nema who rozpitati ,
Chogo cry Ochi ;
Nema who rozkazati ,
Chogo sertce Hoca .
Chogo sertce yak dove
Day and nich vorkuє ;
Nіhto Yogo not pitaє ,
Not znaє not chuє .
Stranger's people spitayut -
That th nascho pitatsya ?
Let him weeping Sirotina ,
Let him spend lіta !
Crying same sertce , plachte , Ochi ,
Pokey fell asleep ,
Golosnіshe , zhalіbnіshe ,
Vіtri pochuli dwellers .
Dwellers suffered buynesenkі
For sinєє sea
Chornyavomu zradlivomu
Lyuteє on mountain!
