Ці міста і будинки, ці великі держави,
Безкінечно осінні холодні вокзали,
Ти стоїш посередині сірої зали
І не знаєш, куди повертатись назад...
Може знайдуться сили пробити те коло.
І замерзлими пальцями - тихо і кволо
Ти зіграєш своє незавершене соло,
Повертаючи вічність у той листопад.
Бо ніхто з-поміж нас ще не визначив грані,
Коли вітер у спину й слова твої рвані,
Як ерзаци акордів в старому роялі,
Що крізь пам'ять пройдуть голосніші стократ.
These cities and homes , the great powers ,
Endless autumn cold stations,
You are standing in the middle of gray halls
I do not know where to come back ...
Maybe there will be forces to break through the circle .
And frozen fingers - quietly and languidly
You will play his solo work in progress ,
Turning eternity while November.
Because no one among us has not yet determined faces,
When the wind at your back and your words torn,
As ersatz old piano chords ,
That memory will be through a hundred times louder .
