Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт,
як струна.
То чому згубився твій самотній слід -
Знаєш ти одна,
ти одна...
Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
Я мов колос, зелен колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой глибокими, навесні.
Забринить дорога та неспокоєм
Вдалині мені, вдалині...
Prolyagla road od tvoїh vorіt
Until moїh vorіt ,
yak string.
That chomu zgubivsya tvіy samotnіy slіd -
Znaєsh one minute ,
one minute ...
Winter Osin alkaline slіd that the leaves are not covered,
Bo navesnі to you I turn , sweet.
Tvoї hands I vіzmu znovu svoї in hand ,
not rozkvіtne pomіzh us Zhovta kvіt rozluki .
Not Hove eyes Blakytny Promin ,
Zaspіvay Meni in ostannіy times .
Pіsnyu that vіzmu sobі on spomin ,
Pisnja bude pomіzh us.
Bo tvіy voice bo tvіy voice - generous povіn ,
I mov ear, green ears of her poven .
Zhovta sheet recession i viroste green,
A minute in pisni budesh zavzhdi bilja mene .
Yak zіydut snіgi іz gіr flows
Oh glibokimi , navesnі .
Zabrin road that nespokoєm
Vdalinі Meni , vdalinі ...
