І от — проламую головою
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який замість перлів, нагріб по підводдю — мідій…
“Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!”
…Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!
…Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.
And here - I break my head
all four walls at once! ..
(On such a head - God has copper!) -
And I find myself on the solid - swaying like a diver,
Which instead of pearls, a tombstone on the underwater - mussels…
“Well, what's so bad about that? Edible thing! - it would be
Much worse, not to bring anything!
And that the black forehead burns the crushed forehead -
Then there is no smelter for invulnerable copper from God! ”
… But I scream that I saw pearls - they are
They are still lying on the bottom - you just need a second try!
… But the four walls have already closed back,
And at the age of one - no new forehead is given.
