• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Олег Короташ - Елегія

    Просмотров: 3
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни Олег Короташ - Елегія, а также перевод, видео и клип.

    ЕЛЕГІЯ

    Ризикни обпектися, торкнувшись чола.
    Відсмикнувши раптово руку,
    цей пейзаж дозбирай, наче крихти (зола!),
    дай птахам у дорогу води, для крила.
    Пригадай, що колись ти у мене була
    і закутайся тихо в розлуку.

    Перелітні птахи покидають міста,
    замикаючи жовтень у ночі.
    Риби плещуть на дні: що птахам висота,
    що ріка висихає, гризе самота,
    самогубця злітає у небо з моста.
    Ці часи нас замочать.

    Можу тихо живтú, снами бачити ліс,
    знову бахуром тирити груші.
    Але час обирає курвів та гульвіс,
    їм вигукує "браво" і кличе "на біс".
    Мій Господь зазирає з господніх куліс
    і витрушує душу.

    Бачу власний театр – цвілий пафос тих роль;
    я ненавиджу зіграні п’єси.
    Стільки крові розпито із келихів доль...
    Кислота сивини: не спасе алкоголь.
    Себе бачу згори, словом, – голий король.
    Під крилом стюардеси

    долетіти б на старість в осінній курорт
    біля моря. Гурзуф або Ялта.
    Білий лайнер велично заходить у порт,
    тягнуть линви надривом гортаней, аорт.
    І студентку чекає за тиждень аборт
    від матроса-прибалта.

    Ти ввімкни телевізор, кіно про тварин;
    про загиблих під бампером фури
    в історичній частині, де клоун один
    балотується в мери, хоч з виду кретин
    і верзе про здобутки сектантських меншин
    в українську культуру.

    «Я би трахнув Бандеру...», великих нагнув, -
    екс-міністр дошуковував зиску*.
    Ех! – воскрес би Тарас на годину одну
    з-понад Канева гнати хазарську жидву
    з планокурами. Та за княжну Рєпніну,
    Бузині надавав би по писку.

    Пам’ятаю, маленьким: вечеря, Різдво,
    смак куті, тепла піч і вертепи:
    я вкидаю копійку в капшук, аби зло
    нам оселю шляхами всіма обійшло.
    Так і вийшло: те бидло в столицю пішло,
    впхавши роги у білі манжети.

    І мичать, і мурчать, тупотять, наче слон;
    на майданах викручують дулю.
    Відмирає людей сорок п’ятий мільйон,
    у Верховній, хоч плюй, кожен перший – гандон.
    Вже не знаю де ангел гніздиться... Пардон,
    над гніздом цим – літає зозуля.

    З віком час перетне мої сни, календар.
    Із травневих депресій – осінні.
    Доки чую дощі на обличчі – це дар.
    Часом блимне блондинка діоптрієм фар,
    часом хочеться гепнути з танку в радар
    на кордоні Росії.

    Та не гоже палити мости і любов.
    Чи вина, що бісівське насіння,
    котре час перетре, – і очиститься кров.
    На погостах – єдиний кадастр підошов.
    Замовкаю, бо поряд Архангел пройшов
    дозбирати каміння.

    2008

    * – «Я міг би «трахнути» Бандеру Щербицьким, але не зробив цього, бо Щербицький – фігура з минулого…» – з цього зізнання почав виголошувати тост на фуршеті після фіналу «Великих Українців» екс–віце–прем'єр з гуманітарної політики Дмитро Табачник.

    ЭЛЕГИЯ

    Рискни обжечься, коснувшись лба.
    Отдернув внезапно руку,
    этот пейзаж дособирают, как крошки (зола!),
    дай птицам в дорогу воды, для крыла.
    Вспомни, что когда-то ты у меня была
    и закутайся тихо в разлуке.

    Перелетные птицы покидают города,
    замыкая октябрь в ночи.
    Рыбы хлопают на дне: что птицам высота,
    что река высыхает, грызет одиночество,
    самоубийцы взлетает в небо с моста.
    Эти времена нас замочат.

    Могу тихо живтú, снами видеть лес,
    снова Бахура тырить груши.
    Но время выбирает курва и повес,
    им восклицает "браво" и зовет «на бис».
    Мой Господь заглядывает с господних кулис
    и вытряхивает душу.

    Вижу собственный театр - заплесневелый пафос тех роль;
    я ненавижу сыграны пьесы.
    Столько крови распито с бокалов судеб ...
    Кислота седины: не спасется алкоголь.
    Себя вижу сверху, словом - голый король.
    Под крылом стюардессы

    долететь бы на старость в осенний курорт
    возле моря. Гурзуф или Ялта.
    Белый лайнер величественно входит в порт,
    тянут канаты надрывом гортани, аорты.
    И студентку ждет за неделю аборт
    от матроса-прибалтов.

    Ты включи телевизор, кино о животных;
    о погибших под бампером фуры
    в исторической части, где клоун один
    баллотируется в мэры, хоть с виду кретин
    и плетет о достижениях сектантских меньшинств
    в украинскую культуру.

    «Я бы трахнул Бандеру ...», больших нагнул, -
    экс-министр дошуковував выгоды *.
    Эх! - воскрес бы Тарас на один час
    из более Канева гнать хазарскую жидву
    с планокуры. Но за княжну Репнину,
    Бузине оказывал бы по морде.

    Помню, маленьким: ужин, Рождество,
    вкус углу, тепла печь и вертепы:
    я добавляю копейку в кошелек, чтобы зло
    нам дом путями всеми обошло.
    Так и получилось: то быдло в столицу пошло,
    впхавшы рога в белые манжеты.

    И мычать, и мурчать, топают, как слон;
    на площадях выкручивают фигу.
    Отмирает людей сорок пятого миллион,
    в Верховной, хоть плюй, каждый первый - гандон.
    Уж не знаю где ангел гнездится ... Пардон,
    над гнездом этим - летает кукушка.

    С возрастом время пересечет мои сны, календарь.
    С майских депрессий - осенние.
    Пока слышу дожди на лице - это дар.
    Иногда блеснет блондинка диоптриями фар,
    иногда хочется гепнуты из танка в радар
    на границе России.

    И негоже жечь мосты и любовь.
    Или вина, бесовское семян,
    которое время перетрет, - и очистится кровь.
    На погостах - единый кадастр подошв.
    Умолкаю, потому что рядом Архангел прошел
    дособирать камни.

    2008

    * - «Я мог бы« трахнуть »Бандеру Щербицким, но не сделал этого, потому что Щербицкий - фигура из прошлого ...» - с этого признания начал провозглашать тост на фуршете после финала «Великих Украинский» экс-вице-премьер по гуманитарной политике Дмитрий Табачник.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет