Мерехтить і гасне свіча,
Дощ леліє мов парча.
Вже не скличе військо булава
В суремний день з чужого краю
Б'є копитом землю вибива
Мазепи кінь коло Дунаю
День і ніч гремить хмарота-
Вже вітчизна сирота.
Боже чом шаблі ти поржавив,
Байстрятам чвар,снам руїни.
Боже,чом ти не благословив-
Святу любов до України.
Підніміть з могили мене
Хай душу моя зітхне
Де твої клейноди,краю мій,
Тиран Петро роздер списами
Б'є копитом вогнетілий змій
Мазепи кінь за небесами
В судний день воскресне свіча-
Воля з божого меча.
Спалахне забута булава
Як самоцвіт серед руїни.
Поки в серці роду ще жива:
Свята любов до Украіни
Мерцает и гаснет свеча,
Дождь лелеет как парча.
Уже не созовет войско булава
В суремний день с чужого края
Бьет копытом землю выбивает
Мазепы лошадь круг Дуная
День и ночь гремит хмарота-
Уже отечество сирота.
Боже почему сабли ты поржавив,
Незаконнорожденных распрей, снам руины.
Боже, почему ты не благословив-
Святую любовь к Украине.
Поднимите с могилы меня
Пусть душа моя вздохнет
Где твои клейноды, мой край,
Тиран Петр разорвал копьями
Бьет копытом вогнетилий змей
Мазепы лошадь за небесами
В судный день воскреснет свича-
Воля с божьего меча.
Вспыхнет забыта булава
Как самоцвет среди руины.
Пока в сердце рода еще жива:
Святая любовь к Украини