Гай той весняний бринів солов’ями,
Гомін у місті заснулому згас.
Білої акації грона духм’яні
Досвіту зводили з розуму нас.
Все було вмите травневими зливами,
Зорі блищали у чорній воді.
Боже, якими були ми щасливими,
Боже, які ми були молоді.
В час, коли вітер волає нестямний,
Сльози даремно у темряві ллю.
Білої акації грона духм’яні
Не повернути, мов юність мою.
Guy that vesnyany brinіv solov'yami ,
Gomіn have mіstі zgas asleep .
Bіloї akatsії Grona duhm'yanі
Dosvіtu zvodili s Rozum us.
All Bulo vmite Travneva zlivami ,
Zori blischali have chornіy vodі .
God yakimi boule E Schaslyvy ,
God yakі E molodі boule .
In an hour , if Viter volaє nestyamny ,
Slozi daremno have temryavі llyu .
Bіloї akatsії Grona duhm'yanі
Do not turn , mov yunіst mine.
