Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Став чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
Nich yak mіsyachna , Zorian , clear,
It can be seen Hoch Golko zbiray .
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
Ukupochtsі sit here pid Kalina ,
I ² over pans pan !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Stele polі fog.
Becoming charіvny , nіbi Promen vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleep?
Gene on strunkіy that visokіy osichinі
Leaves pestlivo tremtit .
Ty not lyakaysya scho nіzhenki bosії
Vmochish in cold dew ,
I 'll show you , baby, right up hatinonki
Himself in the hands of odnesu .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vіtru ni , ni hmar ,
I prigornu you to svogo serdenka ,
A vono stick atoms glow.
