Усмішка неба - це тебе стосується теж,
І рветься безмежне із меж земного твого розуміння.
А може й не треба. Якось жили без цього, і все ж
Я втікаю, за мною ти стеж на стежках людського сумління.
На захід збираються дурні, а мудреці відходять на схід
Від однієї тисячі бід, від цієї любові і втрати.
А ми стаємо гламурні, вау, які ми стаємо гламурні!
Вік учися, казав мені дід, а все одно дурним помирати.
Приспів:
Дорогою у вічність...
Усміхнене фото, де двоє чомусь на нас схожі.
Мовчи, сподівайся, не плач і дивись мені в вічі.
Дорогою у вічність прості перехожі...
А може, вип'ємо знову, хай у грудях стане тепліш.
Наче Брута братерський ніж зриває завісу із правди.
А я все ж вірю слову ще тому, що було раніш,
Ще до того, як ми лягли між і там залишились назавжди.
Гей-гей, дітвора, за руку з мамою й татом,
Шкільним зачаровані святом. І ось він - перший щасливий урок.
А ось вже й пора, а ти так і не випив із Кантом,
І дівчинка з білим бантом дарує тобі твій останній дзвінок.
Приспів.
Sky smile - this applies to you too,
And bursting with boundless limits of your earthly understanding.
Or maybe not. One lived without it, yet
I flee, you watch me in the paths of the human conscience.
The event gathered fools and wise men depart east
From a thousand ills of this love and loss.
And we become glamorous, wow, we become glamorous!
Learn, my grandfather told me and still stupid to die.
Chorus:
On the way to eternity ...
Smiling photo of two somewhat similar to us.
Peace, hope, do not cry and look me in the eye.
On the way to eternity simple passers ...
Maybe drink again, let the chest becomes warmer.
Like Brutus than fraternal tears the veil from the truth.
I still believe the word is that it was before,
Before we went there between left forever.
Hey-hey, kids, hand with mom and dad,
School enchanted holiday. And here it is - the first happy lesson.
But already it is time, and you have not drunk with Kant,
And the girl with a white bow gives you your last call.
Chorus.
