Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобой
Чим би тебе я не балував,
Які дарунки б тобі не носив
Правду казав, чи обманював,
Ти відхиляла надії мої.
Приспів:
Вітер милує пустелі,
місяць зірки, а сонце – поля
Море шепоче до скелі.
Тільки на світі один не голублений Я.
Довго котила метелиця,
Сніги сипали в душу мою
Серце моє не розірветься,
Його тобі я цілком віддаю
Хто ж тебе, бісову, вигадав,
моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобою
Who the hell did you invent
my great as the sea is love
I even envy the stars,
That they can admire you everywhere
Whatever I indulge you,
What gifts would you not bring
Truth be told, did I cheat,
You rejected my hopes.
Refrain:
The wind plows the deserts,
the moon is the star and the sun is the fields
The sea whispers to the rock.
Only in the world is one not pigeonholed.
A long butterfly bowed,
The snow was pouring into my soul
My heart will not break,
I totally give it to you
Who the hell did you invent
my great as the sea is love
I even envy the stars,
That they can admire you everywhere
