Мама в Італії, тато ще далі,
А в Україні пробились конвалії,
Скоро за вікнами мамине свято,
Я вже навчився читати й писати.
В темному місті не розгубився,
Скривдити мали, якось відбився,
Я вже дорослий – каже бабуся.
Я навіть ночі тепер не боюся.
Собі сам виростаю Без родини. Собі сам.
Не по днях, а по годинах...
Раду дам собі сам.
На маленькій батьківщині.
Мама і тато приїдуть на свято
І зо днів п’ять буде всього багато
З хати до хати, з гостей і в гості –
Боже, якби їм усе удалося...
Мама в Італію, тато – у найми.
Вже відцвіли чорнобривці і мальви.
Грюкає в домі китайська дорога.
Сам по собі і уже слава Богу...
Сам по собі і собі допомога.
Mom in Italy, Dad even further,
And in Ukraine lilies of the valley broke through,
Soon my mother's holiday is outside,
I have already learned to read and write.
In the dark city did not get lost,
They had to offend, somehow repulsed,
I'm an adult - says my grandmother.
I'm not even afraid of the night now.
I grow up without a family. To myself.
Not by days, but by hours ...
I will gladly give myself.
In a small homeland.
Mom and Dad will come to the party
And in five days there will be a lot
From house to house, from guests and guests -
God, if they could do everything ...
Mom to Italy, Dad to hire.
Marigolds and mallows have already faded.
The Chinese road rumbles in the house.
In itself and thank God ...
Self-help and self-help.
