Очерет мені був за колиску
В болотах я родився і зріс.
Я люблю свою хату поліську...
Я люблю свій зажурений ліс...
Там, де річенька тихенько ллється –
Там, де очерет шумить...-
Там полісся у чари кується,
Невеличке село там лежить.
Недалеко, ген, попід річку,
Там, де вже кінчається ліс.
Видно хату мою невеличку,-
Там то я народився і зріс!
І до того люблю я Полісся,
Тії села, природу, людей...
Бо ми всі тут разом ізжилися,
Ми є діте одних матерей! (2)
Ми потрапимо жити без пана
І без німця, і москаля...
Розірвемо тяжкі ми кайдани,
Вражой кров'ю зроситься земля.
Бо єдина у нас є лиш мати,
Україна є тільки одна!
І ми мусимо разом з'єднатись,
Бо вже досить неволі й ярма...
Надокучила клята неволя,
Гнів московський проклятий,
Нам усім потрібная воля,
І за волю ідемо ми в бій.
Всім нам досі терпіти тирана,
На поліссі зродилось УПА!
Поліщук закликав до повстання,
Україна сказала ПОРА!
Будем крісом кресати і словом,
Хто заб'є в нашу землю свій зуб,
Щоб над Києвом, Холмом і Лювовом.
Заяснів жовто-синій тризуб!
Очерет мені був за колиску,
А за лавкою спав мені кріс.
Я лишив свою хату поліську, |
І пішов до повстанців у ліс. | (2)
Очерет мені був за колиску.
В болотах я родився і зріс.
Я люблю свою хату поліську... |
Я люблю свій зажурений ліс... | (2)
Рид был для колыбели
Я занимал болота и вырос.
Я люблю свою хижину Polysk ...
Я люблю свой легкий лес ...
Где Риченко тихо льется -
Где тростники шум ...-
Там Полисья в чашке пучков,
Небольшая деревня там лежит.
Недалеко, ген, накладная река,
Где лес уже заканчивается.
Видимый моя хижина маленькая, "
Там я родился и вырос!
И прежде чем я люблю Полисью,
Эти деревни, природа, люди ...
Потому что мы все были заложены здесь,
Мы делаем некоторых матерей! (2)
Мы будем жить без мистера
И без немецкого и москального ...
Разорвано тяжело, мы кадач,
Земля выращивается кровью.
Потому что только у нас есть мать,
У Украины есть только один!
И мы должны соединяться вместе,
Потому что это довольно плен и иго ...
Торги от опухши нефа,
Гнев Москвы Блин,
Нам всем нужна воля
И мы идем в битву.
Всем нам, чтобы терпеть тирану,
Полисья была УПА!
Полищук призвал восстание,
Украина сказала время!
Будет Крис Слиска и Слово,
Кто будет смелым на нашей земле, его зуб,
Так как Киев, Холм и Ливов.
Заявители желто-синий трезубец!
Трость была для колыбели,
И Крис спал за сломанным.
Я оставил свою польскую хату, |
И пошел к повстанцам в лесу. |. (2)
Рид был для колыбели.
Я занимал болота и вырос.
Я люблю свою польскую хату ... |
Я люблю свой светодиодный лес ... | (2)
