Я прив'язаний, Львове, до тебе, неначе трамвай,
у який добровільно запряжені леви з сумними очима.
Тільки рейками рук ти мене не тримай, не тримай;
краще ти в моїх споминах, Львове, подовше затримайсь.
Приспів:
Пройде триста віків, поміняються триста плакатів,
триста левів помре, та залишиться хоч би один;
і цей Замок Високий як стояв, так і буде стояти,
і Франко як ходив, так по Львову і буде ходить.
Ще не раз посміхнеться заплакана юна трава,
коли буде асфальт піднімати своїми плечима.
Я закоханий в коней, та сам я неначе трамвай,
у який добровільно запряжені леви з сумними очима.
Приспів.
I priv'yazany , Lviv, before you Nenach tram
in yaky dobrovіlno zapryazhenі Levi s Sumna ochima .
Til'ky hand rails ti mene not triman not triman ;
krasche minute in moїh spominah , Lviv, podovshe zatrimays .
Prispіv :
Complete three vіkіv , pomіnyayutsya three plakatіv ,
three levіv Pomeroy , that one bi zalishitsya Hoch ;
i Tsey Castle Visoko yak standing, so i bude stand
i Franco yak having gone so in Lviv bude i walk.
Sche wept repeatedly posmіhnetsya JNA grass,
if bude asphalt pіdnіmati svoїmi plechima .
I zakohany in horses , that I myself Nenach tram
in yaky dobrovіlno zapryazhenі Levi s Sumna ochima .
Prispіv .
