твої вуста це тиха долина
ти архітектура, красиві мости
я не спроста у тебе поринув
ти моя скульптура, венера - це ти
стильний вуаль тобі не потрібний
вершина мистецтва, найвижчи поріг
ти унікальна, ніхто не подібний
тебе повторити ніхто не зміг
з кожного боку, з кожної сторони
не варті тебе торкатися ні він ні вони
сотні людей ніхто не розчулить
я запросто всіх проміняв би на тебе одну
ти як романс нескінченний і дикий
у трансі зависнув, читати почав
ти ренесанс, ти книга велика
в яку не протиснуть жодні слова
я відстою все сказане вижче
бо ти того варта, найкращих речей
ти гострою мораллю все знищиш
бо ти ніби карта невідомих земель
your mouth is a quiet valley
you are architecture, beautiful bridges
I did not dive into you for nothing
you are my sculpture, Venus is you
you do not need a stylish veil
the pinnacle of art, the highest threshold
you are unique, no one is like
no one could repeat you
on each side, on each side
neither he nor they should touch you
hundreds of people no one will touch
I would easily exchange one for you
you are like an infinite and wild romance
hung in a trance, began to read
you are a renaissance, you are a great book
into which no words will penetrate
I defend all that has been said above
for you are worth it, the best things
you will destroy everything with sharp morals
for you are like a map of unknown lands