Відцвітає вже час голубими очима,
Юні роки у нас, наче сніг за плечима.
В ритмі крапель дощу непролиті сльозини,
Я до тебе лечу та стікають хвилини...
В тихім подиху сну моя туга безмірна,
Я до тебе прийду, лиш чекай мене вірно,
В легких звуках пісень загляну тобі в вічі.
Відцвітає вже день, мов каштанові свічі!..
Приспів:
Запізнилась душа в моє тіло ранкове!
Запізнились слова, що злетіли невчасно!
А ми, як шалені, біжимо по перону,
Де стукає поїзд вчорашнього щастя.
Було все, як y сні – бігли ріки у зиму,
Наші мрії втекли, з ними й ми стали димом.
Довго знали слова, довго грілись ми ними
Та боялись звести вгору наші вітрила!
Приспів (2)
Цветения уже голубь глаз,
Молодые годы с нами, как будто снег за плечами.
В ритме капельки дождя представляют собой непродовольственные слезы,
Я свышаю тебя и сливающуюся минуту ...
Мое тонкое дыхание неизмеримо,
Я приду к вам, давайте дождаться меня правильно,
В легких звуках песни посмотрите на вас в лицо.
Цветы уже день, языки каштан свечи! ..
Припев:
Душа в моем теле - утреннее!
Замедлили слова, которые пролетели не пролетели!
И мы, как сумасшедшие, бегите над Пероном,
Где поезд вчерашних стучит.
Это было все как у сну - реки реки отсюда,
Наши мечты сбежали с ними, и мы стали курением.
Долго знал слова, мы нагревали к ним
И они боялись воспитывать наших паруса!
Честь (2)
