Відцвітає вже час голубими очима,
Юні роки у нас, наче сніг за плечима.
В ритмі капель дощу – непролиті сльозини,
Я до тебе лечу, та стікають хвилини.
В ритмі подиху сну – моя туга безмірна,
Я до тебе прийду, лиш чекай мене вірно.
В легких звуках пісень загляну тобі ввічі…
Відцвітає вже день, мов каштанові свічі…
Приспів:
Запізнилась душа в моє тіло ранкове,
Запізнились слова, що злетіли невчасно.
А ми, як шалені, женем по перону,
Де стукає поїзд вчорашнього щастя…
Було все як y сні, бігли ріки у зиму,
Наші мрії втекли з ними й ми стали димом.
Довго знали слова, довго грілись ми ними,
Та боялись звести вгору наші вітрила.
Запізнилась душа в моє тіло ранкове,
Запізнились слова, що злетіли невчасно.
А ми, як шалені, женем по перону,
Де стукає поїзд вчорашнього щастя
It is time to shed blue eyes,
Early life with us, like snow behind.
In the rhythm of the rain drops - unshed tears,
I fly to you, and flowing minutes.
In the rhythm of breathing sleep - my immense grief,
I come to you, just wait for me right.
In the light sound of songs look you in the face ...
Shed for the day, like chestnut candles ...
Chorus:
Late soul in my body the morning,
Latecomers words that soared out of season.
We like crazy, zhenem on the platform,
Where knocks train yesterday happiness ...
It was all like a dream y, ran the river in winter
Our dreams run away from them, and we became smoke.
Long known words long we warmed themselves by them,
And they were afraid to build up our sails.
Late soul in my body the morning,
Latecomers words that soared out of season.
We like crazy, zhenem on the platform,
Where knocks train yesterday happiness
