Текст песни Ольга Богомолець, Ігор Жук - Руан

...А світ чадить. А світ уже не білий.
А ти така, хоч прикладай до ран.
Голубко Жанно, дух неозлобілий, -
“Руан, Руан! Шкода тебе, Руан!”
Руан, Руан... Така висока вежа.
Красиве місто, що і говорить.
Руан. Руан, на площі ж не пожежа, -
Людину палять, бачиш, як горить?
Ти бачиш, ти! Ти ніздрі роздуваєш,
Ти товпишся. Ти в захваті закляк:
Як мучиться !.. і корчиться !..буває ж ...
І стогне, стогне! ...- а ти ж думав як?
Це боляче. Це тяжко. Це смертельно.
Для цеї муки тіло заслабе.
Ну, кат – це кат, вогонь розвів ретельно.
А хто, Руане, хто примушував тебе?!
А втім, чого ж. Все так, на кожнім кроці.
Останнє в світі враження Христа:
Як той жовнір змочив ту губку в оцті
І ткнув її розп’ятому в уста.
Вітаю вас. Оплакую вас, люди.
Горю вогнем у вашу темноту.
Спасибі вам за наклепи й огуди,
За галас ваш і вашу німоту.
Не вирвуся. Прикручена, прикута.
Обвуглююсь у пекло вогняне.
А все – таки горять зі мною пута,
Що до стовпа прив’язують мене.
Прощайте, люди. Кланяйтесь горилам.
Згорю, одмучусь і воскресну я.
Та тільки буде пахнути горілим.
Руан, Руан, твоє, Руан, ім’я!

(на вірші Ліни Костенко)

... And the world is smoking. And the world is no longer white.
And you do, even if you apply to wounds.
Golubko Zhanno, the spirit is not angry, -
“Rouen, Rouen! Sorry for you, Rouen! ”
Rouen, Rouen ... Such a tall tower.
Beautiful city, that's what it says.
Rouen. Rouen, there is no fire in the square, -
A person is smoked, do you see how it burns?
You see, you! You inflate your nostrils,
You crowd. You exclaimed:
How he suffers! .. and writhes! .. it happens ...
And moans, moans! ...- and you thought how?
It hurts. It's hard. It's deadly.
For this torment the body will weaken.
Well, the executioner is the executioner, the fire was spread carefully.
And who, Rouen, who forced you ?!
And yet, what. That's right, at every turn.
Christ's last impression in the world:
How that soldier soaked that sponge in vinegar
And he stabbed her crucified in the mouth.
I congratulate you. I'm mourning you people.
I burn with fire in your darkness.
Thank you for slander and disgust,
For your voice and your dumbness.
I will not break out. Screwed, chained.
I am charred to hell fire.
And all the same shackles burn with me,
I'm tied to a pole.
Goodbye, people. Bow to the gorillas.
I will burn, I will suffer, and I will rise again.
And it will just smell burnt.
Rouen, Rouen, your name, Rouen!

(based on a poem by Lina Kostenko)