На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама – тістом, діти – щастям і безсонними ночами.
Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.
На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято – тістом, осінь – в небі журавлиними ключами.
At the station in nature the stars rise and rise,
They do not come to meet and see off without love.
And strawberries on the platform smell of summer and rain,
Mom - dough, children - happiness and sleepless nights.
The watchman in the night sky watches with an eternal eye,
He announces the traffic schedule at the station with stars.
In that nature gives birth to beauty, beauty gives us joy,
And in the joints for the weather, autumn brings us old age.
At the station in nature the sun rises and sets,
It all comes to meet and see off fewer friends.
And strawberries on the palms smell of sky and rain,
Holiday - dough, autumn - in the sky with cranberry keys.
