Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю...
I love the voice of a dove in the morning.
The creaking brakes of the first tram
I forget, I completely forget.
I love the voice of a dove in the morning.
Or maybe it seems to me
that unspeakable tuning fork of nature,
where are the stars clear and where are the still waters? -
I love the voice of a dove in the morning!
I missed the strange howl of the word.
My people have a branch of thorns.
I put my hot forehead to the window.
I love the voice of a dove in the morning ...
