1. Пролунав дзвінок останній,
соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню
на очах у вчителів.
На душі бренить тривога,
занімів порожній клас,
то дитинство босоноге
проводжає тихо нас.
Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті,
ти для нас найдороща в житті.
Упадуть на землю роси,
зійде сонце на поріг.
Дітвора дзвінкоголоса,
тихо стане на поріг.
І здійсняться сни пророчі
на стежині будніх днів,
і теплом засяють очі
наших рідних вчителів.
Прощавай, рідна школа моя,
Тільки знай сумуватиму я.
Пам"ятай, ті слова золоті,
ти для нас найдороща в житті.
1. Раздался звонок последний,
соловьем отзвенел.
Мы идем в дорогу дальнюю
на глазах у учителей.
На душе Брен тревога,
онемел пустой класс,
то детство босоногое
провожает тихо нас.
Прощай, родная школа моя,
Только знай скучать я.
Памятник "Обратите внимание, те слова золотые,
ты для нас найдороща в жизни.
Упадут на землю росы,
взойдет солнце на порог.
Детвора звонкоголосая,
тихо встанет на порог.
И сбудутся сны пророческие
на тропинке будних дней,
и теплом засияют глаза
наших родных учителей.
Прощай, родная школа моя,
Только знай скучать я.
Памятник "Обратите внимание, те слова золотые,
ты для нас найдороща в жизни.
