Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! – і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
The sun sets, the mountains turn black,
The little bird is quiet, the field is dumb,
Rejoice people who will rest,
And I look ... and my heart hurts
In a dark garden in Ukraine.
I line, line, I think,
And as if the heart is resting.
Black field, and grove, and mountains,
A star rises in the blue sky.
A star rises in the blue sky.
Oh dawn! dawn! - and tears well up.
Have you already gone down in Ukraine?
Are brown eyes looking for you
Is the sky blue? Do they forget?
When they forget, let them fall asleep,
About my little one not to hear.
