Ян Твардовський
Славослов'я
Святий Боже, святий кріпкий, святий усміхнений -
що сотворив папугу, вужа і смугасту зебру -
покликав до життя вивірку
і гіпопотама -
вусами хруща лоскочеш богословів -
сьогодні, коли
мені так сумно, і порожньо, й темно -
усміхнися до мене
Спішімо
Анні Камєнській
Спішімо любити люди так швидко відходять
лишаться по них черевики глуха телефонна рурка
тільки щось неважливе тягнеться наче корова
найважливіше так поспішає що робиться раптом
потім тиша нормальна нестерпною зовсім
мов чистота що зродилася з розпачу просто
коли згадуємо когось залишившись без нього
Не будь певен що час ще лишився бо певність непевна
забирає нам чулість позаяк кожне щастя
одночасно поєднує пафос зі сміхом
як дві пристрасті завжди слабші від однієї
так швидко звідси відходять як дрозд мовкне у липні
як звук трохи непевний чи уклін сухуватий
щоби вгледітись добре заплющують очі
хоч народитись то більший ризик аніж умерти
ми любимо завжди замало і завжди запізно
Не пиши про те надто часто але напиши раз і назавжди
й будеш наче дельфін добрий і дужий
Спішімо любити люди так швидко відходять
а ті що не відходять вертають не завше
і ніколи не знаєш говорячи про кохання
чи перше то вже останнє а чи останнє то перше
Ян Твардовский
славословие
Святый Боже, Святый Крепкий, Святый улыбающийся -
что сотворил попугая, ужа и полосатую зебру -
вызвал к жизни выверку
и гиппопотама -
усами жука щекочешь богословов -
сегодня, когда
мне так грустно, и пусто, и темно -
улыбнись ко мне
Спешим
Анне Каменских
Спешим любить люди так быстро уходят
останутся за ними ботинки глухая телефонная Рурка
только что-то неважное тянется как корова
самое важное так спешит что делается вдруг
потом тишина нормальная невыносимой совсем
как чистота что родилась от отчаяния просто
когда вспоминаем кого оставшись без него
Не будь уверен что время еще остался потому уверенность неопределенная
забирает нам чуткость поскольку каждое счастье
одновременно сочетает пафос со смехом
как две страсти всегда слабее одной
так быстро отсюда отходят как подразделение молкнет в июле
как звук немного неуверенный или поклон суховат
чтобы всмотреться хорошо закрывают глаза
хоть родиться тем больше риск чем умереть
мы любим всегда мало и всегда поздно
Не пиши о том слишком часто но напиши раз и навсегда
и будешь как дельфин добрый и сильный
Спешим любить люди так быстро уходят
а те что не отходят возвращают НЕ всегда
и никогда не знаешь говоря о любви
или первое ТО уже последнее а последнее то первое
