Давай удвох з тобою
поïдем в дальнiй край,
де буде шепіт моря
І синій небокрай.
Давай складемо двоє
всі літери скоріш,
й на лінії прибою
ми намалюєм вірш.
Давай, щоби з тобою
могли ми чітко знати,
як на шляхах розвою
і вірити, й кохати.
Давай лише для тебе
я серце воскрешу
й на тлі прозорім неба
три слова напишу.
Давай не обирати
захмарену печаль,
усе життя віддати
тобі — мені не жаль.
А може просто нині
забути шифри враз,
сказати: “Ми — єдині
сьогодні й повсякчас”.
М.С.
Давай вдвоем с тобой
поедет в дальний край ,
где будет шепот моря
И синий горизонт.
Давай составим двое
все буквы скорее ,
и на линии прибоя
мы нарисуем стихотворение .
Давай , чтобы с тобой
могли мы четко знать ,
как на путях развитию
и верить , и любить.
Давай только для тебя
я сердце воскрешу
и на фоне прозрачном неба
три слова напишу.
Давай не выбирать
облачное печаль ,
всю жизнь отдать
тебе - мне не жалко.
А может просто сейчас
забыть шифры сразу ,
сказать: " Мы - единственные
сегодня и всегда " .
М.С.