Ти плачеш на будинку під лапатий сніг,
Волосся закрило очі у формі модних стріх.
Усі давно вже прикрили вікна, а сходи самоти.
Усім не треба почути вітер, мабуть, лише тобі.
Не мокни, а витри сльози на своїх щоках.
Не лишай своє волосся у чужих руках.
Кільця диму із цигарки прошу не вдихай.
Ти надто вільна, візьми за барки свій химерний край.
You cry at home under the snow,
The hair closed his eyes in the form of fashionable roofs.
Everyone has long closed the windows, and the stairs are lonely.
Not everyone needs to hear the wind, probably only you.
Do not get wet, but wipe the tears on your cheeks.
Do not leave your hair in the hands of others.
Please do not inhale cigarette smoke rings.
You are too free, take your bizarre land by the barges.
