Ой не ходи, Грицю, на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці,
Солому палять і зілля варять,
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.
Тамта одная чорнобривая,
То чарівниця справедливая!
І чарівниця і зілля знає,
Тебе, Грицуню, заздрісне кохає!
В неділю рано зілля копала,
У понеділок пополокала,
А у вівторок зілля варила,
В середу рано Гриця отруїла.
Прийшов же четвер — Гриценько умер,
Прийшла п'ятниця — поховали Гриця;
Сховали Гриця близько границі,
Плакали за ним всі молодиці
І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали;
Нема й не буде другого Гриця,
Що 'го зігнала з світу чарівниця!
В суботу рано мати доню била:
«Нащо ти, суко, Гриця отруїла?
Не зналась того, що зілля уміє?
Що Гриць сконає, нім когут запіє?»
«Ой мати, мати! Жаль ваги не має —
Най ся Грицуньо у двох не кохає!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:
Із чотирьох дощок темная хата!»
Ой не ходи, Григорий, на вечерницы,
Потому на вечеринках девушки волшебницы,
Солому курят и зелье варят,
Тебя, Грицунь, здоровля лишат.
Тамта одная чернобривая,
Так волшебница справедливая!
И волшебница и зелья знает,
Тебя, Грицунь, завистливое любит!
В воскресенье рано зелье копала,
В понедельник пополокала,
А во вторник зелье варила,
В среду рано Григория отравила.
Пришел четверг - Гриценько умер,
Пришла пятница - похоронили Григория;
Спрятали Григория около границы,
Плакали за ним все женщины
И ребята Григория все жалели,
Чорнобривую все проклинали;
Нет и не будет второго Григория,
Что "го согнала со света волшебница!
В субботу рано иметь дочь била:
«Зачем ты, сука, Григория отравила?
НЕ знала того, что зелье умеет?
Что Григорий умрет, нем петух запоет? »
«Ой мать, мать! Жаль веса не имеет -
Пусть ся Грицуньо в двоих не любит!
Вот тебе, Гриша, по тее возмездие:
Из четырех досок темная хата »
