а ви знали, що втома в'єдається в шкіру
і пронизує наскрізь до судин і кісток?
втомилась - що мертва: без посмішок щирих
І вже без питань - парапет чи місток
коли б'ється думка: ну, давай же, на перший
на будь-який потяг подалі від слів
втомилась від смуг: то тут рай, то депрешн
і ще більше - від власних мовчань
і снів
І від того, що очі навчились брехати
що ніби все олрайт, чи мінімум - гуд
і наче ж мені і нема чим страждати
бо серце подохло від тисячі пут
дофігіща втом тому.
И вы знали, что усталость в коже
и проникает через сосуды и кости?
Устали - что умер: без улыбки искреннее
И уже без вопросов - парапет или мост
Когда мнение бьется: ну, давайте дадим, на первом
для любого поезда вдали от слов
Устали от полос: то рай депрессия
и даже больше - от собственного молчания
и мечты
И от того, что глаза научились лгать
что все Olright или минимум - капюшон
И как будто мне и нечего страдать
Потому что сердце убралось от тысячи на
Дофигус со всего.
