Слова, слова, слова, слова –
Які болючіші від ножа...
Межа, межа, межа, межа,
Від якої вже й слідів нема...
Зима, зима, зима, зима
Зарізала літо.
Сказала, що не хотіла, –
І справу закрито.
Приспів:
Моя хвора уява будує світи,
Світи, де не плачуть, –
Світи доброти...
Та тільки відкрию очі я –
Навколо мене тільки війна...
Нема, нема, нема, нема –
І не скоро ще буде.
Допоки до влади приходять
Безголові люди...
Душа, душа, душа, душа
Так рветься додому.
Лишилося вибрати одне:
Чи крапку, чи кому...
Усім керує верховна Зрада,
Не те щоб погана, але вкрасти рада...
Люди на колінах,
А вона всміхається...
Коли жити будемо краще?
Питання не розглядається.
Words, words, words, words -
Which are more painful than a knife ...
Border, limit, limit, limit,
From which there are no traces ...
Winter, winter, winter, winter
Slaughtered summer.
She said she didn't want to, -
And the case is closed.
Chorus:
My sick imagination builds worlds,
Worlds where they don't cry -
Worlds of kindness ...
And I'll just open my eyes -
All around me is war ...
No, no, no, no -
And it won't be soon.
Until they come to power
Headless people ...
Soul, soul, soul, soul
So he rushes home.
It remains to choose one:
Or a point, or to whom ...
All are ruled by the Supreme Betrayal,
Not that bad, but stealing advice ...
People on their knees,
And she is smiling ...
When will we live better?
The issue is not considered.
