Текст песни Павло Коробчук - Ренесенс

ренесенс

коли я працював у одному з ресторанів швидкого харчування,
доліковував туберкульоз, ночував у репетиційному гаражі,
збивав до крові туалетні бачки, читав молитви у ванні,
аскав бабло на Андріївському, носив у шкарпетках ножі,

зустрічався з готками, говорив про відданість і пістолети,
на піддашшях гуртожитків ловив птахів і давав їм імена,
постійно у темряві плутаючи свій і їхні літаючі силуети,
життя починалось безмежним і загадковим, як морська мілина.

життя продовжувалося брудним і холодним, коли з бодуна вранці
я виламував двері туалету в поїзді, кидався з Ратуші пляшкáми,
влаштовував травесті-шоу, бив на фестивалі мужика у вишиванці,
кохався в озері з наркоманкою, кидав одяг з балкона разом з вішаками,

тижнями не вилазив з комп’ютерної гри, ламав руки за фінішем стометрівки,
з голодухи збирав абрикоси на Трухановому, рятуючи сина нації,
двадцять одну добу ночував у різних ліжкáх, закінчивши ліжком клініки,
від розбитого кохання різав шкіряні перепонки між пальцями.

зі зміною голосу змінюється і значення слів, і самі слова,
тому все частіше ми мовчимо, уникаючи непорозумінь,
і мовчимо, зазвичай, про результат, до якого веде цей час, що сплива –
кайф не солодший, ніж біль після прожитих завдяки ньому прозрінь.

остання репліка запам’ятовується, тому життя треба закінчувати достойно,
навіть якщо усі ці події розстрілювали тебе, як мішень перехресну.
сенс тривання і полягає в історіях, в тому числі – у перерахованих щойно,
тож, не виведи нас із подій, але визволи нас від сенсу.

renaissance

when I worked at a fast food restaurant,
treated for tuberculosis, spent the night in the rehearsal garage,
beat toilet bowls to blood, read prayers in the bathroom,
asked for loot on Andriyivsky, wore knives in socks,

met with the Goths, talked about devotion and guns,
in the attics of dormitories he caught birds and gave them names,
constantly in the dark confusing their and their flying silhouettes,
life began as boundless and mysterious as a sea shoal.

life went on dirty and cold when out of the lime in the morning
I broke down the toilet door on the train, threw bottles from the Town Hall,
arranged a travesty show, beat a man in an embroidered shirt at the festival,
made love in the lake with a drug addict, threw clothes from the balcony with hangers,

did not get out of the computer game for weeks, broke his arms at the finish of the hundred meters,
from hunger he collected apricots on Trukhanov, rescuing the son of the nation,
twenty-one days he spent the night in different beds, finishing the bed of the clinic,
from broken love he cut the leather membranes between his fingers.

with the change of voice changes the meaning of words and the words themselves,
so more and more often we are silent, avoiding misunderstandings,
and we are silent, as a rule, about the result to which this time which leads leads -
the buzz is no sweeter than the pain of enlightenment.

the last line is remembered, so life must end with dignity,
even if all these events shot you like a crossbow target.
the meaning of duration and is in the stories, including - just listed,
therefore, do not take us out of events, but free us from meaning.